Цвікловецький НВК "ЗОШ І-ІІ ступенів-ДНЗ"

Школа – вчителем стоїть

Є храм науки в кожному селі

До нього всі стежки ведуть від дому,

Майбутнє в дітях – кажемо собі, -

Хоч це і так усім давно відомо.

В невеличкій затишній оселі-школі лунають оплески, привітання, побажання. Гарного чудового осіннього дня, 21 жовтня в Цвікловецькому НВК «ЗОШ I-II ступенів - ДНЗ» відбулося вшанування трудової діяльності Великого Педагога, Шанованої Людини Латюк Людмили Пантелеймонівни.

Народилася наша ювілярка в мальовничому селі Велике Залісся, на берегах річки Смотрич 18.10.1948 р. у вчительській сім’ї Тупальських: Пантелеймона Панасовича та Марії Василівни.

В 1955 році Людмила Пантелеймонівна пішла до 1 класу,  де її навчала вчителька Любов Давидівна Кармазіна, а у 3 класі – Ніна Йосипівна Волошина, Доктор педагогічних наук, професор, академік – член кореспондент Академії педагогічних наук, заслужений діяч наук України.

1963 рік – Людмила Пантелеймонівна відмінно закінчує Велику Заліську школу так вступає на 1 курс Хмельницького педучилища, яке закінчила в 1967 році і отримала направлення в Чемеровецький район с. Жердя. Та взявши відкріплення була направлена в Цвікловецьку восьмирічну школу.

Латюк Людмила Пантелеймонівна має один єдиний запис у трудовій книзі. (45 років трудового стажу).

За 45 років трудової діяльності із теплих, ніжних, турботливих рук Великого Вчителя вийшли відомі люди, учні різних професій – серед них хірург Вижницької райлікарні. А скільки родинних династій викохала Людмила Пантелеймонівна. На її шкільній стежині 11 випусків.

В 1970 р.  Людмила Пантелеймонівна виходить заміж за вчителя історії Латюка Василя Миколайовича.

1971 року – народжується донечка Марічка, яка продовжила родинну династію Тупальських-Латюків і обрала саме шкільну стежину.

За чемність, відповідальність Латюк Людмила Пантелеймонівна була нагороджена грамотами райво 1968, 1977р.р.; грамотами обласного управління освіти і науки 1989р., грамотою Міністерства Освіти і Науки – 1980 та 1989 рр.

У 1984р. нагороджена нагрудним знаком «Відмінник народної освіти».

І ось сьогодні, коли багряне листя вкриває землю килимом, хитро усміхається осіннє сонце, коли висне над нами замріяне небо у Цвікловецькій школі лунають вітання вчительського колективу, учнів, батьків, представників відділу освіти, депутата районної ради,    на адресу знаючого вчителя, друга, порадника – Латюк Людмили пантелеймонівни, яка говорить про себе:

«Я – щаслива людина

Як поле засівається зерном

Так наша нива – розумом красою і добром.

І ми покликані ці зерна проростити

В дитячих, щирих душах відродити.

Щасливі ми, бо в нас єдина мрія,

І поки б’ється серце, то живе надія –

Квітучу землю цю нащадкам передати

І хай радіє з нами Україна – мати.»